Який понт придумувати героїв, якщо навколо стільки ублюдків? (Марла Фріксен)

Не знаю що саме на мене найшло, але так захотілося написати українською мовою… Чи то тому, що не всі зрозуміють оте лайно яке я напишу(та я й не стараюся аби розуміли, хай так почитають и все, навіщо втягуватись?!) чи може просто моя ота частка, яка у деяких душа, іншою мовою просто не вміє?! Хай там як, але вже пізно, бо сижу і пишу.

Ти бачиш, що я вставила на почутку якусь там Марлу Фріксен. Не знаю ким була і чим дихала, аде сказала добре. Щось таки зечепило. Може те, що вже давно пора зачиняти візу у Країну Мрій і рожевих слоників?! Країну, в яку можна поїхати погостювати, але жити то вже занадто. Я ж не олігарх, аби витрачати усе на забавки, тим паче які приносять коефіціенти шкідливості у реальне життя, в якому частково відсутній через ту й саму Країну. Озираєшся, а навколо самі моральні потвори й ублюдки, а там - добрі, насамперед люди які тебе розуміють. Можливо би Фрейд прочитавши це одразу запроторив мене до «дурки», але така вже я є і не знаю , що з цим робити. Гадаю, треба просто відпочити. Запитаєш «Де?»… А я скажу: «У Країні сонячного повітря, морського сонця і хмарок з мушель.»